2022 1 (42) 1

СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ З ПОЗИЦІЙ ПРОВІДНИХ ШКІЛ
ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Олександр Сергійович Вишневський
д-р екон. наук, чл.-кор. АЕН України
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
e-mail: allexxandr@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ

Формат цитування
Вишневський О. С. Смарт-спеціалізація з позицій провідних шкіл економічної теорії. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 3-8. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8.

Мова статті
Українська

Анотація
Спрямованість на смарт-спеціалізацію є ключовим елементом стратегування регіонального розвитку в Україні, що, наприклад, відображається у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Але порівняльний аналіз окремих показників економічного розвитку ЄС, США та Китаю свідчить, що сама по собі «смарт-спеціалізація» не є конкурентною перевагою в глобальному масштабі. Разом з тим дослідниками відмічається наявність відставання теорії від практики стратегування на засадах смарт-спеціалізації. Хоча теоретичні питання, пов’язані із смарт-спеціалізацією, також не оминаються увагою з боку науковців, безпосереднє осмислення процесів смарт-спеціалізації з позицій конкретних шкіл економічної теорії проводиться вкрай обмежено. Тому, метою дослідження є редукція сутності поняття «смарт-спеціалізація» з позицій провідних шкіл економічної теорії.
Для аналізу обрано класифікацію, за якою виділяються 9 шкіл економічної теорії: (1) класична, (2) неокласична, (3) марксистська, (4) девелопменталістська, (5) австрійська, (6) шумпетеріанська, (7) кейн­сіанська, (8) інституційна, (9) бехевіористська (поведінкова).
З дев’яти розглянутих провідних шкіл економічної теорії, майже половина шкіл (класична, девелопменталістська, шумпетеріанська та інституційна) суттєво вплинули на формування сутності смарт-спеціалізації. Помірний вплив смарт-спеціалізація зазнала від неокласичної, марксистської та кейнсіанської шкіл. Австрійська та поведінкова характеризуються незначним впливом на смарт-спеціалізацію. Таким чином, смарт-спеціалізація в суттєвому чи помірному ступені відповідає окремим положенням 7 з 9 провідних шкіл економічної теорії, розглянутих в цьому дослідженні. Тобто смарт-спеціалізація синтезує положення різних шкіл економічної теорії.
З цього випливає дві альтернативи: або концепт смарт-спеціалізації – це «конструктивний» інструмент поєднання «кращих» практик різних шкіл економічної теорії, або це еклектичне поєднання сутностей, що принципово не об’єднуються. Однозначне вирішення цієї дилеми можливо у практичній площині у довгостроковій перспективі.

Ключові слова
смарт-спеціалізація, школи економічної теорії, визначення, редукція.

Referensces

  1. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional­noho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5 serpnia 2020 r. № 695 [On the approval of the State Regional Development Strategy for 2021-2027: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 5, 2020. No. 695]. (2020). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
  2. Storonianska, I. Z. et al. (2021). Terytorialnyi rozvytok i rehionalna polityka. Stymuliuvannia rozvytku rehioniv na zasadakh smart-spetsializatsii: bariery ta mekhanizmy implementatsii [Territorial development and regional policy. Stimulating the development of regions on the basis of smart specialization: barriers and mechanisms of implementation]. Lviv, IRD NANU. 155 p. Retrieved from https://ird.gov.ua/irdp/p20210034.pdf [in Ukra­inian].
  3. Yehorov, I. et al. (2019). Vyznachennia osnovnykh napriamiv smart-spetsializatsii mista Kyieva: zvit pro rezultaty nadannia doslidnytskykh posluh za dohovorom №SSK/2019. Kyiv, Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy. Retrieved from https://dei.kyivcity.gov.ua/files/2019/10/22/Zvit_dosl.pdf [in Ukrainian].
  4. Chykarenko, I. A., Mamatova, T. V., Chykarenko, O.O. (2020). Stratehiia rehionalnoho rozvytku na osnovi cmart-spetsializatsii: metodolohichni zasady [Regional development strategy based on cmart specialization: methodological principles]. Aspekty publichnoho upravlinnia – Aspects of public administration, Vol. 8. No. 1, pp. 30-42. [in Ukrainian].
  5. Shevchenko, A. V. (2019). Stratehichni priorytety vprovadzhennia smart-spetsializatsii u promyslovosti Ukrainy [Strategic priorities for the implementation of smart specialization in the industry of Ukraine]. Biznes Inform – Business Inform, No. 10, pp. 130–135. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-130-135 [in Ukrainian].
  6. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry­dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich­noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of the Donetsk-Dnieper macro-region based on the develop­ment of chemical production]. Ekonomika promyslovosti – Economy of Industry, No. 3 (87), pp. 5-33. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
  7. Shvets, N. V., Shevtsova, H. Z. (2020). Rozvytok pidpryiemnytstva ta yoho rol u realizatsii pidkhodu smart-spetsializatsii v Ukraini [The development of entrepreneurship and its role in the implementation of the smart specialization approach in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbass, No. 2 (60), pp. 53-66. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in Ukrainian].
  8. Amosha, O., Liakh, O., Soldak, M., Cherevatskyi, D. (2018). Instytutsiini determinanty vprovadzhennia kontseptsii smart-spetsializatsii: pryklad staropromyslovykh rehioniv Ukrainy [Institutional determinants of implementation of the concept of smart specialization: an example of old industrial regions of Ukraine]. Zhurnal yevropeiskoi ekonomiky – Journal of European Economy, T. 17, No. 3 (66), pp. 310-344 [in Ukrainian].
  9. Marrocu, E., Paci, R., Rigby, D., Usai, S. (2022). Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies, pp. 1-17. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2022.2047915.
  10. Wigger, A. (2022). The New EU Industrial Policy and Deepening Structural Asymmetries: Smart Specialisation Not So Smart. Journal of Common Market Studies, June, pp. 1-18. DOI: https://doi.org/10.1111/jcms.13366.
  11. Vechkinzova, E. A. (2018). Obzor teoretiko-me­todologicheskih podhodov k formirovaniyu regional’noj smart-specializacii v Kazahstane [Review of theoretical and methodological approaches to the formation of regional smart specialization in Kazakhstan]. Aktual’nye problemy sovremennosti – Actual problems of the present, No. 1 (19), pp. 111-115 [in Russian].
  12. Patytska, Kh. O. (2019). Stratehiia smart-spe­tsializatsii v konteksti zabezpechennia konkurentospro­mozhnosti rehionu: teoretychnyi aspekt [The strategy of smart specialization in the context of ensuring the competitiveness of the region: theoretical aspect]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 11. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.53 [in Ukrainian].
  13. Fediaieva, M. S. (2018). «Rozumna» spetsiali­zatsiia yak instrument transformatsii natsionalnoi ekono­miky (teoretychnyi aspekt) [“Smart” specialization as a tool for the transformation of the national economy (theoretical aspect)]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, Issue 26-1, pp. 87-92 [in Ukrainian].
  14. Vyshnevskyi, O. S. (2022). Stratehuvannia smart-spetsializatsii rozvytku rehioniv z pozytsii klasychnoi ekonomichnoi teorii: problemy v suchasnykh umovakh [Strategizing smart specialization of regional development from the standpoint of classical economic theory: problems in modern conditions]. Suchasni tendentsii rozvytku finan­sovykh ta innovatsiino-investytsiinykh protsesiv v Ukraini [Modern trends in the development of financial and innovation-investment processes in Ukraine]: Proceedings of the V International Scientific and Practical Internet-Conference. (pp. 194-196). Vinnytsia, VNTU [in Ukrainian].
  15. Vyshnevskyi, O. S. (2022). Smart-spetsializatsiia rehioniv z pozytsii keinsianskoi shkoly ekonomichnoi teorii [Smart specialization of regions from the standpoint of the Keynesian school of economic theory]. Menedzhment 21 stolittia: hlobalizatsiini vyklyky [Management of the 21st century: globalization challenges]: Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference. (pp. 551-553). Poltava, PDAU [in Ukrainian].
  16. World Bank. GDP growth (annual %). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.KD.ZG.
  17. Foray, D. et. al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisations (RIS 3). European commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/smart_specialisation/smart_ris3_2012.pdf.
  18. Chang, H. (2015). Kak ustroena ekonomika [Economics: the User’s Guide]. Moscow, Mann, Ivanov i Ferber. 322 p. [in Russian].
  19. Blaug, M. (1994). Ekonomicheskaya mysl’ v retrospektive [Economic Theory in Retrospect]. Moscow, Delo. 720 p. [in Russian].
  20. Ostrom, E. (2013). Upravlenie obshchim. Evo­lyuciya institucij kollektivnogo dejstviya [Governing the Commons: The evolution of institutions for collective action]. Kyiv. 400 p. [in Russian].
  21. Vyshnevskyi, O. S. (2016). Problemy stratehi­chnoho upravlinnia sotsialno-ekonomichnym rozvytkom Ukrainy z urakhuvanniam protsesiv detsentralizatsii [Problems of strategic management of socio-economic development of Ukraine in view of decentralization processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy – Herald of the Economic Sciences of Ukraine, No. 1 (30), pp. 14-22 [in Ukrainian].

Повний текст (.pdf)