2022 2 (43) 2

КОНЦЕПЦІЯ СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: СУТНІСНИЙ ЗВ’ЯЗОК З ТЕОРІЯМИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Наталія Вячеславівна Швець
канд. екон. наук
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1215-2397
е-mail: shvetsnnn@ukr.net,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ

Формат цитування
Швець Н. В. Концепція смартспеціалізації: сутнісний зв’язок з теоріями економічного розвитку. Вісник економічної науки України. 2022. № 2 (43). С. 16-28. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.2(43).16-28.

Мова статті
Українська

Анотація

Смартспеціалізація стала популярним підходом до стратегічного управління інноваційним розвитком регіональних/національних економік. Проте в наукових колах немає єдиної думки про теоретичне походження концепції смартспеціалізації. Тому мета статі полягає в аналізі впливу теорій економічного розвитку на формування теоретичного базису концепції смартспеціалізації.
Зазначено, що концепція смартспеціалізації базується на поняттях, закономірностях, основних чинниках економічного розвитку, що визначені в рамках традиційних економічних шкіл. Для формування систематизованого наукового знання про смартспеціалізацію у фокус дослідження відібрано сучасні економічні теорії, що розглядають можливості забезпечення розвитку економік на основі знань та інновацій.
Проаналізовано положення теорій структурних трансформацій, ендогенного зростання, еволюційної економіки, агломерацій, інноваційних екосистем і кластерів, які визначено як основні, що обґрунтовують ідеї смартспеціалізації. Виділено найбільш значимі з точки зору формування теоретичних основ смартспеціалізації положення зазначених теорій.
За результатами концептуального аналізу робіт еволюціоністів узагальнено класи галузей за організацією інноваційної діяльності із зазначенням особливостей продукування інновацій в залежності від секторальної належності залучених до цього процесу учасників.
Підкреслено наявність узгодження між концепцією смарстпеціалізації і теорією інноваційних екосистем, яка за суттю, на відміну від концепції інноваційних систем, більше зорієнтована на створення умов для продуктивної колаборації регіональних стейкхолдерів в процесі підприємницького відкриття.
Зроблено висновок, що концепція смартспеціалізації є продуктом  осмислення та органічного об’єднання наукових поглядів щодо досягнення економічного зростання, вибору шляхів, використання можливостей і забезпечення інноваційного розвитку національних/регіональних економік.
Представлено авторське бачення теоретичного базису концепції смартспеціалізації, яке на відміну від існуючих, конкретизує пул економічних теорій з визначенням їхнього впливу на змістовні компоненти концепції смартспеціалізації і виокремленням теоретичного ядра, функціоналу та аксіоматичної частини її базису, що теоретично обґрунтовує підхід смартспеціалізації.

Ключові слова
смартспеціалізація, розвиток, теоретичний базис, теорії економічного зростання.

Referensces

  1. Foray, D., Goddard, J., Goenaga Beldarrain, X. et al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg, Publications Office of the European Union, 122 p.
  2. Expert Group “Knowledge for growth”. European Commission. Retrieved from: https://ec.europa.eu/invest-in-research/monitoring/knowledge_en.htm.
  3. Hassink, R., Huiwen, G. (2019). Six critical questions about smart specialization. European Planning Studies, No. 27 (10), pp. 2049-2065. DOI: https://doi.org/10.1080/09654313.2019.1650898.
  4. Storonianska, I. Z. (Ed.). (2021). Terytorialnyi rozvytok i rehionalna polityka. Stymuliuvannia rozvytku rehioniv na zasadakh smart-spetsializatsii: bariery ta mekhanizmy implementatsii: naukova dopovid [Territorial development and regional policy. Stimulation of regional development on the basis of smart specialization: barriers and mechanisms of implementation: research report]. Lviv, IRD NANU. 155 p. Retrieved from: https://ird.gov.ua/irdp/p20210034.pdf [in Ukrainian].
  5. Yehorova, I. Yu. (Ed.). (2020). Formuvannia «rozumnoi spetsializatsii» v ekonomitsi Ukrainy [Formation of “smart specialization” in the Ukrainian economy]. Kyiv, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». 278 p. Retrieved from: http://ief.org.ua/docs/mg/331.pdf [in Ukrainian].
  6. Voznyak, H. V. (2021). Smart-spetsializatsiia u postulatakh ekonomichnykh shkil: teoretychnyi dyskurs [Smart specialization in the postulates of economic schools: theoretical discourse]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu – The actual problems of regional economy development, No. 17 (1), pp. 153-162. DOI: https://doi.org/10.15330/apred.1.17.153-162 [in Ukrainian].
  7. Amosha, O., Lyakh, O., Soldak, M., Cherevatskyi, D. (2018). Institutional determinants of implementation of the smart specialisation concept: Case for old industrial coal-mining regions in Ukraine. Journal of European Economy, No. 17 (3), pp. 305-332. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2018.03.305.
  8. Vyshnevskyi, O. S. (2022). Smart-spetsializatsiia z pozytsii providnykh shkil ekonomichnoi teorii [Smart Specializations from the Standpoint of Leading Schools of Economic Theory]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, No. 1 (42), pp. 3-8. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).3-8 [in Ukrainian].
  9. Pidorycheva, I., Omelyanenko, V. (2022). The smart specialization approach through the prism of the key provisions of the theory of free trade: conclusions for Ukraine. Economics & Education, No.7 (2), pp. 52-58. DOI: https://doi.org/10.30525/2500-946X/2022-2-8.
  10. Foray, D., David, P. A., Hall, B. H. (2011). Smart specialization. From academic idea to political instrument, the surprising career of a concept and the difficulties involved in its implementation (MTEI Working Paper, November). Lausanne, MTEI. 16 р.
  11. Morgan, K. (2015). Smart Specialisation: Opportunities and Challenges for Regional Innovation Policy. Regional Studies, No. 49 (3), pp. 480-482. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2015.1007572.
  12. Balland, P.-A., Boschma, R., Crespo, J., Rigby, D. L. (2018). Smart specialization policy in the European Union: relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies, No. 53 (9), pp. 1252-1268. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2018.1437900.
  13. Rigby, D., Roesler, Ch., Kogler, D., Boschma, R., Balland, P.-A. (2022). Do EU regions benefit from Smart Specialisation principles? Regional Studies, No. 56 (12), pp. 2058-2073. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2022.2032628.
  14. Grillitsch, M. (2016). Institutions, smart specialisation dynamics and policy. Environment and Planning C: Government and Policy, No. 34(1), pp. 22-37. DOI: https://doi.org/10.1177/0263774X15614694.
  15. Grillitsch, M., Asheim, B., Trippl, M. (2018). Unrelated knowledge combinations: the unexplored potential for regional industrial path development. Cambridge Journal of Regions. Economy and Society, No. 11 (2), pp. 257-274. DOI: https://doi.org/10.1093/cjres/rsy012.
  16. Kroll, H. (2019). Eye to eye with the innovation paradox: why smart specialization is no simple solution to policy design. European Planning Studies, No. 27 (5), pp. 932-951. DOI: https://doi.org/10.1080/09654313.2019.15770363.
  17. McCann, Ph., Ortega-Argilés,R. (2015). Smart Specialization, Regional Growth and Applications to European Union Cohesion Policy. Regional Studies, No. 49 (8), pp. 1291-1302. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2013.799769.
  18. Trippl, M., Zukauskaite, E., Healy, A. (2019). Shaping smart specialization: the role of place-specific factors in advanced, intermediate and less-developed European regions. Regional Studies, No. 54 (10), pp. 1328-1340. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2019.1582763.
  19. Foray, D., Eichler, M., Keller, M. (2021). Smart specialization strategies – insights gained from a unique European policy experiment on innovation and industrial policy design. Review of Evolutionary Political Economy, No. 2 (1), pp. 83-103. DOI: https://doi.org/10.1007/s43253-020-00026-z.
  20. Snihova, O. (2018). Rozkryttia potentsialu smart-spetsializatsii dlia podolannia rehionalnoi strukturnoi inertnosti v Ukraini [Smart specialization potential revealing for the overcoming of regional structural inertness in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, No. 8, pp. 75-88. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2018.08.075 [in Ukrainian].
  21. Rodchenko, V., Khripunova, D. (2018). Doslid zhennia domeniv v rozrizi formuvannia stratehii smart spetsializatsii [Problems and prospects of Ukraine integration to the European cluster network]. Sotsialna ekonomika – Social Economics, No. 55, pp. 132-141. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2018-55-14 [in Ukra inian].
  22. Fediaieva, M. S. (2018). «Rozumna» spetsializa tsiia yak instrument transformatsii natsionalnoi ekonomiky (teoretychnyi aspekt) [“Smart” specialization as a tool for the transformation of the national economy (theoretical aspect)]. Prychornomorski ekonomichni studii – Black Sea Economic Studies, No. 26-1, pp. 87-92 [in Ukrainian].
  23. 23.Amosha, A., Lіashenko, V., Pidorycheva, I. (2019). Inter-regional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 140, pp. 7-16. DOI: https://doi.org/10.29119/1641-3466.2019.140.1.
  24. Gryga, V. Yu. (2019). Zarubizhna praktyka vprovadzhennia «rozumnoi spetsializatsii» ta mozhlyvosti yii zastosuvannia v Ukraini [Foreign practice of the implementation of smart specialization and the opportunities of its use in Ukraine]. Ekonomika i prohnozuvannia – Economics and Forecasting, No. 2, pp. 138-153. DOI: https://doi.org/10.15407/eip2019.02.138 [in Ukrainian].
  25. Salikhova, O. B. (2019). Modernizatsiia promyslovosti na zasadakh rozumnoi spetsializatsii. Chastyna I. Vykorystannia tekhnolohii, shcho nadaiut mozhlyvosti, yak priorytet promyslovoi polityky YeS [Industry Modernization Based on the Principles of Smart Specialization. Part I. Using the Key Enabling Technologies as a Priority of the EU Industrial Policy]. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, No. 4, pp. 65-71. DOI: https://doi.org/10.31767/su.4(87)2019.04.07 [in Ukrainian].
  26. Petrova, I. P. (2020). Modernizatsiia ekonomiky staropromyslovykh rehioniv na zasadakh smart-spetsializatsii [Modernization of the Economy of the Old Industrial Regions on the Basis of Smart Specialization]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy – Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, No. 6, pp. 30-37. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2020.06.030. [in Ukra inian].
  27. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V., Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual Framework for Developing of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development, No. 9 (3), pp. 626-640. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
  28. Cherevatskyi, D. Iu., Soldak, M. O., Liakh, O. V., Zaloznova, Yu. S. et al. (2020). Tsyrkuliarna smart-spetsializatsiia staropromyslovykh shakhtarskykh rehioniv Ukrainy [Circular smart specialization of old industrial mining regions of Ukraine]. O.I. Amosha (Ed.). Kyiv, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine. 196 p. [in Ukrainian].
  29. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2021). Zastosuvannia rehionalnoho benchmarkinhu v protsesi smartpriorytyzatsii [Applying of Regional Benchmarking in the Smart Prioritization Process]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, No. 1 (40), рр. 47-59. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).47-59 [in Ukrainian].
  30. Abdikeyev, R., Lischuk, O., Chekina, V., Vyshnevskyi, O. (2022). IT-klastery yak instrument zabezpechennia smart-spetsializatsii rehioniv Ukrainy [IT Clusters as a Tool for Smart Specialization of the Regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic – Herald of the Donbas, No. 2 (68), pp. 21-34. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-21-34 [in Ukrainian].
  31. Smith, A. (2018). Doslidzhennia pro pryrodu i prychyny bahatstva narodiv [An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations]. Transl. from english O. Vasyliev, M. Mezhevikina, A. Malivskyi. Kyiv, Nash format. 736 p. [in Ukrainian].
  32. Shtuler, I. Yu. (2016). Evoliutsiia teorii ekono michnoho rozvytku u suchasnomu vymiri znan. [Evolution of economic theories of knowledge in modern dimension]. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom – Economics and management of the national economy, No. 9, pp. 216-219 [in Ukrainian].
  33. Potravko, L. O. (2012). Hnoseolohichni vytoky teorii strukturnykh transformatsii [Epistemological origins of the theory of structural transformations]. Tavriiskyi naukovyi visnyk – Taurida Scientific Herald, No. 78, pp. 267-271 [in Ukrainian].
  34. Herrendorf, B., Rogerson, R., Valentinyi, A. (2014). Chapter 6 – Growth and Structural Transformation. Handbook of Economic Growth, No. 2, pp. 855-941. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-53540-5.00006-9.
  35. Aghion, P., Howitt, P. (1997). Endogenous Growth Theory. Cambridge, MIT Press. 710 p.
  36. Skrypnychenko, M. I. (Ed.). (2021). Makroperspektyvy endohenizatsii ekonomichnoho rozvytku Ukrainy [Macro perspectives of endogenization of economic development of Ukraine]. Kyiv, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». 518 p. Retrieved from: http://ief.org.ua/docs/mg/355.pdf [in Ukrainian].
  37. Rudevska, V. (2020). Evoliutsiia teorii ekono michnoho zrostannia ta chynnyky yoho otsiniuvannia [Economic growth theory evolution and its evaluation factors]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia – Problems and prospects of economics and management, No. 2 (22). pp. 18-30. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-18-30 [in Ukrainian].
  38. Shvets, S. (2021). Evoliutsiia teoretychnykh techii endohennoho zrostannia [Origin of endogenous growth theories]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, No. 27. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-27-21 [in Ukrainian].
  39. Savvides, A., Stengos, T. (2009). Human capital and economic growth. Stanford, Stanford Economics and Finance, 240 p.
  40. Grossman, G. M., Helpman, E. (1991). Quality Ladders in the Theory of Growth, The Review of Economic Studies, No. 58 (1) pp. 43-61. DOI: https://doi.org/10.2307/2298044.
  41. Hausmann, R., Rodrik, D. (2002). Economic development as self-discovery. Working Paper 8952. National bureau of economic research. 1050 Massachusetts Avenue Cambridge, MA 02138. Retrieved from: http://www.nber.org/papers/w8952. DOI: https://doi.org/10.3386/w8952.
  42. Rodrik, D. (2004). Industrial policy for the twenty-first century. Discussion Paper 4767. Harvard University and CEDR. Retrieved from: https://drodrik.scholar.harvard.edu/files/dani-rodrik/files/industrial-policy-twenty-first-century.pdf.
  43. Nelson, R. R. et al. (2018). Modern Evolutionary Economics: An Overview. Cambridge, Cambridge University Press, 272 p. DOI: https://doi.org/10.1017/9781108661928.
  44. Pavitt, K. (1984). Sectoral patterns of technical change: Towards a taxonomy and a theory. Research Policy, No. 13, pp. 343–373. DOI: https://doi.org/10.1016/0048-7333(84)90018-0.
  45. Arora, A., Cohen, W. M., Walsh, J. P. (2016). The acquisition and commercialization of invention in American manufacturing: Incidence and impact. Research Policy, No. 45 (6), pp. 1113–1128. DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2016.02.005.
  46. Marrocu, E., Paci, R., Rigby, D., Usai, S. (2022). Evaluating the implementation of Smart Specialisation policy. Regional Studies, No. 57 (1), pp. 112-128. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2022.2047915.
  47. Boschma, R., Martin, R. (2010). The Aims and Scope of Evolutionary Economic Geography. The Handbook of Evolutionary Economic Geography. Cheltenham, Edward Elgar, pp. 3-42. DOI: https://doi.org/10.4337/9781849806497.00007.
  48. Witt, U. (2003). The Evolving Economy: Essays on the Evolutionary Approach to Economics. Cheltenham: Edward Elgar, 416 р. DOI: https://doi.org/10.4337/9781035304646.
  49. Arthur, W. B. (1994). Increasing Returns and Path Dependence in the Economy. The University of Michigan Press. 224 p. DOI: https://doi.org/10.3998/mpub.10029.
  50. David, P. A. (2007). Path dependence: a foundational concept for historical social science. Cliometrica, No. 1. pp. 91–114. DOI: https://doi.org/10.1007/s11698-006-0005-x.
  51. Hassink, R., Isaksen, A., Trippl, M. (2019). Towards a comprehensive understanding of new regional industrial path development. Regional Studies, No. 53 (11), pp. 1636-1645. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2019.1566704.
  52. Monga, C. (2013). Theories of Agglomeration: Critical Analysis from a Policy Perspective. The Industrial Policy Revolution I. International Economic Association Series. London, Palgrave Macmillan. 209 p. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137335173_14.
  53. Porter, M. (2000). Konkurentsyia [On Competition]. Transl. from english. Moscow, Vyliams. 495 p. [in Russian].
  54. Gianelle, C., Kyriakou, D., Cohen, C., Przeor, M. (Eds). (2016). Implementing Smart Specialisation: A Handbook. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 122 p. DOI: https://doi.org/10.2791/53569.
  55. Isaksen, A., Martin, R., Trippl, M. (2018). New Avenues for Regional Innovation Systems and Policy. New Avenues for Regional Innovation Systems. Theoretical Advances, Empirical Cases and Policy Lessons. Springer, Cham. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-71661-9_1.
  56. Trippl, M., Grillitsch, M., Isaksen, A. (2018). Exogenous sources of regional industrial change: Attraction and absorption of non-local knowledge for new path development. Progress in Human Geography, No. 42 (5), pp. 687-705. DOI: https://doi.org/10.1177/0309132517700982.
  57. Pidorycheva, I. Yu. (2020). Innovatsiina ekosystema v suchasnykh ekonomichnykh doslidzhenniakh [Innovation ecosystem in contemporary economic researches]. Економіка промисловості Ekonomika promyslovosti – Economy of industry, No. 2 (90), pp. 54-92. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.054 [in Uk rainian].
  58. Yawson, R. M. (2009). The Ecological System of Innovation: A New Architectural Framework for a Functional Evidence-Based Platform for Science and Innovation Policy. The Future of Innovation Proceedings of the XXIV ISPIM 2009 Conference, Vienna, Austria, June 21–24, 2009. DOI: http://doi.org/10.13140/2.1.1957.1527.
  59. Shvets, N., Shevtsova, H. (2022). Rol promyslovosti u zabezpechenni staloho rozvytku: dosvid smartpriorytyzatsii krain Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy [The role of industry in ensuring sustainable development: the experience of smart prioritisation in Central and Eastern Europe]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic – Herald of the Donbas, No. 2 (68), pp. 131-141. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-131-141[in Ukrainian].
  60. Soldak, M. (2022). Osoblyvosti vidnovlennia staropromyslovykh terytorii v konteksti Hlobalnykh tsilei ta realizatsii stratehii smart-spetsializatsii [Peculiarities of Restoration of Old Industrial Areas in the Context of Global Goals and Implementation of Smart Specialization Strategies]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic – Herald of the Donbas, No. 2 (68), pp. 187-198. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-2(68)-187-198 [in Ukrainian].

Повний текст (.pdf)