Інституціоналізм як квінтесенція теорії добробуту
Олександр Сердюк
канд. екон. наук
https://orcid.org/0000-0003-3049-3144
Інститут економіки промисловості НАН України, Київ
Ірина Петрова
канд. екон. наук
https://orcid.org/0000-0002-0515-5349
Інститут економіки промисловості НАН України, Київ
Формат цитування
Сердюк О. С., Петрова І. П. Інституціоналізм як квінтесенція теорії добробуту. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 14-20. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).14-20
Мова статті
Українська
Анотація
У статті висвітлено теоретичні аспекти інституціоналізму як квінтесенції теорії добробуту. Характерною особливістю еволюції людського роду є глибока трансформація ментального світогляду. На основі історичного аналізу виявлено, що намагання приборкати людську природу привели до появи норм та правил, які визначали характер взаємодії між членами суспільства. Норми та правила, або інституції у сучасному розумінні цього слова, змінювали світосприйняття суспільства, тим самим формуючи уявлення про добробут. У доінституціональні часи (примітивні суспільства) добробут людини сприймався виключно у матеріалістичному контексті. Із постанням перших ментальних конструкцій, прийнятих членами суспільства як моральний імператив, добробут став набувати духовних ознак (відповідальність, альтруїзм, піклування тощо). Квінтесенцією уявлень про добробут були моральні імперативи. Виявлено, що генезис моральних імперативів обумовлювався інституційним середовищем певного суспільства. Як наслідок, постали суспільства із диверсифікованим розумінням добробуту, що вплинуло на переконання про справедливість та ефективність існуючих моделей впорядкування суспільного життя. Розглянуто три типи суспільства, де домінували націоналістичний, соціалістичний та ліберальний моральні імперативи. Визначено, що балансування між прихильністю ідеям індивідуалізму та колективізму стало визначальним чинником формування теорії добробуту.
Ключові слова
інституціоналізм, добробут, інституції, моральні імперативи, ментальні конструкції, суспільство.
Referensces
- Stiglitz J.E. (2009). Report by the Commissionon the Measurement of Economic Performance and Social Progress. CMEPSP. September, 14. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/documents/118025/118123/Fitoussi+Commission+report
- Shympeter Y.A. (1995). Kapitalizm, sotsializm i demokratiya [Capitalism, socialism and democracy]. Kyiv, Osnovy [in Ukrainian].
- Yurydychna entsyklopediya [Legal Encyclopedia] (2001). Yu.S. Shemshuchenko (Еds.). Kyiv, Ukrayinsʹka entsyklopediya im. M.P. Bazhana. Vol. 3 [in Ukrainian].
- Bentam I. (1998). Vvedeniye v osnova niyanravstvennosti i zakonodatel’stva [Introduction to the foundations of morality and legislation]. Moscow, ROSSPEN [in Russian].
- Smit A. (2018). Doslidzhennya propryrodu i prychyny bahatstva narodu [Research on the nature and causes of people’s wealth]. O. Vasylʹyev, M. Mezhevikina, A. Malivsʹkyy (Trans. from english). Kyiv, Nashformat [in Ukrainian].
- Walras L. (2008). Studies in Applied Economics. Routledge.
- Pigu A. (1985). Ekonomicheskay ateoriya blagosostoyaniya [Economic Theory of Welfare]. Moscow, Progress [in Russian].
Повний текст (.pdf)